Ментальні трансвестити

Антін Мухарський
1119
25.02.2023

Читати книгу

Трапилось це в Таїланді якраз на День Валентина році, здається, у 2006-му. Я тоді парубкував у перерві між двома попередніми шлюбами, тому нерестився по повній. 

А Таїланд з його Вокінг Стріт у Паттайї - то ж світове гніздо розпусти, в якому ми проводили конференцію для українських лікарів урологів. Люди прілічні, заможні, вони шукали собі продажної любові у закладах типу віп-лакшері, а не теребунькали цюцюрки на дешевих піп-шоу за 20 доларів, як то робили китайці або пересічні туристи з країн СНД, "чтоби познать мєстную екзотіку". 

Тож і не дивно, що занесла нас якось доля з Семеном Марковичем до дорогого клубу "Парадайз" з вартістю повій, що починалася від 100 доларів за пів години важкої орально-вагінальної праці, бо за "нетрадиційну дірочку" дерли з нашого брата ще дорожче. А "брата" ж з усіх країв світу набилося в клубі повно. Але найбільше білих американців, яких нині ЛГБТ-спільноти та росіяни вважають як не реінкарнацією Сатани, то принаймні світовим Злом. 

"Я возьму сєбє вон ту", - авторитетно заявив російськомовний лікар-уролог з Одеси, вказавши на струнку фарбовану білявку з тугим задком та цицьками третього розміру, котрі пухирилися в глибокому декольте, декорованому стразами. Ще б пак! Стрази для одеситів - то як мастирка для ляща. Як і всі "южниє люді" вони клюють на дешеву біжутерію нагло і впевнено.

Я ж задовольнився худенькою філіппінкою, з якою познайомився пів року тому, коли ми проводили у Паттайї дилерську конференцією тютюнової компанії "Пилип Морріс". Причому організатори дійшли такого ступеню цинізму, що вручили найкращим дилерам сертифікати на послуги дорогих повій, з можливістю "покурить пилипа" ударникам капіталістичної праці прямо в готельних номерах. 

Домовились за годину зустрітися біля бару.

Пилипинку звали Аміхан і позаторік у неї народилася друга дитина, яку вона залишила з мамою у Манілі, де оце кілька місяців тому стався державний переворот. Нині рідня голодує і сидить без електрики. 

Після цієї історії, проказаної Аміхан за маргаритою, я просто дав їй сто доларів, і замовив собі віскі, подумавши: "Дай, Боже, щастя і здоровля президенту Ющенку, за правління якого в Україну зайшли дешеві західні кредити, а статки українців лише за рік виросли вдвічі". Год блесс Амеріка! За це і випили.

А потім вона вапще вразила мене історією про рідного брата, який вчився в тернопільському медінституті на хірурга. 

Сказала англійською: "Я знаю слово "борщ", "здоровенькі були" і "прутень", який росіяни називають хуєм. Іісус (так звали брата) дуже переймається тим, що люди в світі не відрізняють українців від росіян. Він називає російськомовних українців "ментальними трасвеститами". Бо коли людина говорить російською, вдягнена як росіянин, поводиться як росіянин, але каже що він українець, Іїсус відчуває в цьому брехню і йому болить. Бо росіяни - варвари. А українці - європейці, хоч і зіпсовані СРСР".

Після цих слів я замовив їй ще одну маргариту, а собі віскі. Та випити за здоров'я Іїсуса ми не встигли, бо перед нами враз намалювалася налякана мармиза Семена Марковича.

"Ето била засада! - лізли з орбіт його булькаті очі. - Сначала я нє почуствовал подвоха! Но как только начал снімать с нєйо трусікі, в моіх руках вмєсто нєжной жєнской пісєчкі оказался вялий мужской хуй с отрєзанимі яйцамі. Антоша, ето бил трансвєстіт! Дядя с сісямі, ілі тьотя с хуєм нє пойму кто імєнно!" - ошелешено бризкав на мене слиною лікар-уролог, у якого філіппінська повія обережно поцікавилась: 

- Ви із Росії?

- Нєт, я укрАінєц! - гордо відповів Семен Маркович, після чого ми з Аміхан зробили одне одному "брівки вгору" і гучно розреготалися.

PS Нині я одружений втретє і назавжди! За що дякую нашим ангелам і моїм попереднім досвідам, бо нарешті навчився відрізняти різні стани "закоханості" від справжнього і глибокого почуття, що базується на довірі та вдячності. Дякую, кохана.