Ми неначе стаємо німими свідками подій, про які нам розповідає агент держбезпеки - не дуже приємних, не дуже позитивних з морально-етичної сторони, не дуже комфортних ( руки помити хочеться...), але таких соковитих до обгризання на кухнях, у чатах, на форумах.
Твір-скандал, твір-хаос, твір-шок, твір-охтижйой...
Ми побачимо кризу 90-х - непростий час, бентежний, овіяний безнадією, коли впав той режим, а як жити в нових реаллях - невідомо.
Ми побачимо шик-блиск-красу початку нового тисячоліття, тогочасне гламурне буття.
Ми побачимо українські революції, які вершились на Майданах.
І нас зустріне війна, Іловайськ...
Серед дійових осіб - смертні люди. Ви таких бачите на вулиці, живете в одному будинку, говорите з ними інколи. І ще читали про таких у газетах - зокрема у "Бульварі" Дмитра Гордона. Пригадуєте, була така газеточка ( чи мо і досі є?) ? Що там тільки не траплялось!
А дайте самі собі відповідь: яка картина виникає в уяві середньостатистичної людини, коли чує "Троєщина" ? Що було так щедро навіяно маскультом, міським фольклором і міськими легендами зокрема? Ага, саме так. Тут і братки з 90-х, які вміють "рішать питання". Тут і авантюристи, яким посміхалась і не посміхалась Доля. Тут екстрасенси, винахідники, алкоголіки, схемщики, прекрасні дами, чудотворці і аферисти, а також їх знайомі, родичі, друзі, не дуже друзі і навіть жертви. Тут люди, які намагались зловити свою хвилю. І деякі зловили!
Расовий рафінований суржик. Мова, якою справді спілкуються. Мова, якою переказувались оці всякі міські легенди Троєщини ( та й чи лише її?). Та ж ні, то не промовлялось із літературними термінами чи у офіційно-діловому стилі). Виняткові діалоги!
Книга для тих, хто вміє сміятись, хто цінує гумор, що знає, що саме сміх може врятувати - і тут не про те, що він продовжує життя, але про можливість глянути на ситуацію ширше, а в непроглядній пітьмі побачити промінець світла, який витягне.