Познайомитися з творчістю Мухарського я давно хотіла, адже стежила за ним ще тоді, коли він був популярним ведучим і чоловіком тієї скандальної панянки, яка виїхала туди, куди кожен українець тепер плює і проклинає.
Для мене Мухарський вперше відкрився як справжній українець коли я дізналася про причини його розлучення. Прочитавши його книгу , я лише зміцнила цю думку, адже настільки відверто , правдиво й з гумором автор відкривається перед читачем.
Цей роман буде дуже корисним для молоді, адже вони мають знати правду про «совок»від людей, які жили в той час і стали журналістами. Не просто від тих, хто жив як частина стада, а тих, хто мислив неординарно, знаючи, що СРСР – це зло, яке перетворило людей на рабів і тримало їх у постійному страху.
Ця автобіографія буде корисною для тих, хто ностальгує за «совком», бо, мабуть, забули, що СРСР розвалився без жодного пострілу. Причиною цього було не лише критичне падіння цін на енергоносії, а й тотальна брехня. По телевізору розповідали про «найкращу країну у світі», в той час як люди годинами стояли в довжелезних чергах за туалетним папером, господарським милом, маслом, крупами, борошном, ковбасою, меблями тощо. Ідеї світлого комунізму, про який нам розповідали, породили радянську людину — закомплексованого, хитрого раба та пристосуванця, спадок якого ми досі намагаємося подолати. Коли Україна стала на шлях відновлення своєї ідентичності, це стало своєрідним викликом для Росії, яка їм явно не сподобалася. Ми добре знаємо, до чого це призвело.
📌« Зрозуміло, що російські ракети наводять на звуки російської мови, пам’ятники і топоніми. Але знести пам’ятники, перейменувати вулиці та заговорити українською недостатньо. Найважливіше вбити Р. в собі. Витолочити емоційно нестабільного, погано освіченого, брехливого, агресивно та безвідповідального раба, якому колективна російська душа відпускає всі гріхи, примовляючи : « Твори х..ню- ми здєсь проєздом»
Дякую автору за цікаву автобіографію ,за його позицію, за чесність.