Антін Мухарський
48
Уривок
26.03.2026
Ідея купити човен народилася у подружжя Бичків-Колокольнікових в передвоєнний рік, під час їхньої першої подорожі французькою Рів’єрою.
Це сталося у Ментоні – приморському містечку, де середньовічна італійська архітектура вступає в маржинальний шлюб з французькими будинками у стилі бель-епок, що потопають у зелені пальм, апельсинових та лимонних садів.
— Под нєбом голуби-и-им, єсть город золото-о-ой, - замріяно проспівала Алла, спостерігаючи як муміфікована старушка у справжньому костюмчику від Шанель власноруч прибирає гівно за персиковим шпіцем, акуратно загортаючи його в поліетиленовий пакетик. – Боря, я тоже хочу тут жить і умєрєть.
— Да, но как ето устроіть?
— Надо шото мутіть.
— О, наши в городє! – усміхнувся туристам бомжувато вдягнений дядько, який тримав у руках загорнутий у паперовий пакет багет. – Откуда будєтє, зємлякі?
— Что значіт наши? – примхливо повела носиком Алла.
— Ну х..хли, укрАінци? Нєужелі с Одєси?
— По чьом знаєтє?
— Вот ето ваше "надо шото мутіть" ні с чєм нє пєрєпутаєшь. Віталій Голуб, мєстний житєль, - протягнув дядько руку, яку Борис обережно потиснув, в той час як Алла обмежилась холодним кивком голови, поцікавившись:
— А гдє ви, собствєнно, Віталій, проживаєтє?
— А вона мой кораблік в порту стоіт. На ньом і бомжую.
Кораблік Віталія Голуба "Дольче віта" виявився італійською супер-яхтою від верфі Navеtta, в якій вгадувалися стильні абриси класичного моторного траулера. Величезна кают-компанія з домашнім кінотеатром та барною стійкою. Каюта власника із ванною-джакузі. Здоровезний кокпіт, дві гостьові каюти з панорамними вікнами, гриль-зона та солярій на флайбріджі…
— Ізвінітє за нєскромний вопрос, а сколько такая прєлєсть стоіт? - поцікавилась Алла після оглядової екскурсії кораблем.
— Новая почті два лімона, но я взял чуть дєшевлє. Друзья продавалі по случаю. В жизні моряка єсть двє радості: купіть лодку і продать лодку, ха-ха-ха… Фуа-гру с розовим вінцом будєтє?
Представлявся Віталій Голуб одеським митником на дочасній пенсії. Єдине, що насторожувало – його досить пристойна українська мова. Адже всім відомо, що українською в Одесі розмовляють або зальотні рогулі, або кінчені нацики зі «Свободи» чи «Правого сектора».
— Скажитє, Віталій, а сколько тут стоіт стоянка нєбольшого судна, – обережно поцікавився Борис, - ну, скажєм, мєтров до дєсяті пріблізітєльно?
— А я вам сєйчас точно отвєчу, - поліз Віталій у смартфон. – Набіраєм «Мєнтон» «Порт Гараван» «Цени». Смотрім. Контракт на год для однокорпусного судна дліной от дєвяті с половіной до дєсяті мєтров і ширіной до трьох с половіной мєтров – трі тисячі шєстьсот євро в год.
— Можно жить! – радісно зойкнула вже достоту захмеліла Алла.
— Скромнєнько, но можно, - усміхнувся Віталій. – Десять метрів розмір цілком нормальний, щоб на ньому могли розміститися двоє людей. Байдуже який у тебе човен, якщо ти на ньому щасливий. Море одне на всіх. І небо одне на всіх. За це і вип’ємо!
Після третьої пляшки Minuty Аллі захотілося музики.
Майже рік дружина не пила. Позавчора хильнула за вечерею бокальчик білого сухого і понеслось:
«Бєлиє рози, бєлиє рози, бєз-защітни шипи….» - через блютус увімкнула в колонках улюблену збірку «Хіти нашєй юності».
— Рєбят, а ви чєго нє танцуєтє? – якоїсь миті присіла на диван, після чого миттю вирубилась.
Показово-турботливо прикривши Аллу пледом, Борис ступив на тонку кригу політичної дискусії, дозволивши собі не погодитись із провокативною заявою Віталія Голуба, буцім «Зеленський - ..ідарас, який приведе Україну до краху та руїни».
— І річ не в персоналії, - розкурював власник «Дольче віти» дорогу «Коїбу», - а в системній помилці цілого народу, який за умов війни обирає на посаду головнокомандуючого підробку, фейк, пустушку, дрібного афериста-комедіанта, абсолютне ніщо, здатне більш-менш складно запам’ятовувати написані кимось тексти. Цікаво буде подивитися, що заспівають виборці Зеленського, коли в їхні домівки прилетять російськи ракети. Сотні тисяч жертв, мільйони біженців та зруйнована країна - занадто висока ціна, аби дурень вивчив три слова «Армія. Мова. Віра?» Цей світ врятує не любов. Цей світ врятують чемність, взаємоповага та впровадження обмеженого виборчого права для ідіотів.
Переконувати п’яного порохобота у правильності обраного Зеленським політичного курсу марна справа. Відсторонена мовчанка - найкраща стратегія у цій ситуації.
— Ти Стасіка «Молдавана» знаєш? – раптово перейшов Віталій на «ти».
— Хе, - посміхнувся Борис хитро, але всередині скам’янів.
Після обрання Зеленського, колишнього митника Станіслава Семиряту призначили заступником голови Адміністрації морських портів.
— А про Тимура Міндіча і його дружину Катю Вербер что-нібудь слишал?
— Щось чув…- збрехав Борис, відчуваючи як піт рясно намочив тканину поло під пахвами.
Катя Вербер з її модним домом Kameron була прямою конкуренткою подружжя Бичків-Колокольнікових.
Мережа контрабанди вибудувана Міндичами роками постачала в Україну китайські підробки Louis Vuitton, Dolce & Gabbana, Balmain, Saint Laurent та інших брендів, видаючи їх за оригінали. Контейнери з Китаю заходили в порти Одеси та Чорноморська під виглядом «запчастин» або «технічного обладнання». В середині контейнерів ховався контрафакт.
Усередині країни сумки переупаковували: вкладали в брендовані коробки, клеїли QR-коди з відсилкою на фейкові сайти з «гарантією». Клієнт платив 3–5 тисяч доларів за підробку, яка на китайській фабриці коштувала доларів 400–500.
Роздивляючись на фотографіях сумку першої леді Олени Зеленської з якою та завалилась на прийом до Букінгемського палацу, навіть лояльна до зеленої влади Алла ржала невпинно:
— Прієдь ко мнє на 7-й кіломєтр, я тєбє отлічную «Макс мару» подбєру по нормальной цєнє, а нє ту хуєту, которую тєбє Катька Міндіч в трідорога втюхала. Лохуша, блять, кріворожская!
— Владу в країні захопили бендерівці. - сміявся Віталій Голуб. – Саме «бе», а не «ба». Прямі нащадки Остапа Бендера. І ці люди нами правлять. Боже, за шо? - театрально здіймав руки до неба руки, але в якийсь момент, голосно позіхнув: - піду і я приляжу. Йо май харт, йо май соул, - зник в череві яхти, наспівуючи щось з «Модерн токінг».